Система насіництва

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯНасінництво – галузь рослинництва; діяльність юридичних та/або фізичних осіб-підприємців щодо виробництва, зберігання, реалізації, транспортування насіння;

Первинні ланки насінництва — посіви (насадження) розсадників добору і розмноження визнаного сорту добазового насіння;

В Україні згідно Закону України «Про насіння та садивний матеріал» насіннєвий матеріал картоплі відноситься до трьох категорій: добазове насіння – базове насіння – сертифіковане насіння:1-2 покоління(генерації) еліти, 3 – тю репродукцію еліти використовують для посівів продовольчої картоплі.

Інститутом з метою приведення сумісності насінницької термінології з новим Законом України розроблено нову Інструкцію з інспектування сортових посівів картоплі як нормативно-правове видання., де базова насіннєва картопля включає два класи – супереліти та еліти , і еліта розмножується 2 роки.

Класифікація насіннєвої картоплі в Україні

СОРТ – це штучно відібрана, єдина з погляду придатності для відтворення, сукупність рослин одного і того самого ботанічного таксону (Solanium tuberosum L) з притаманними для нього біологічними ознаками і властивостями, що характеризують їх спадковість, яка має хоча б одну відмінність від відомих сукупностей рослин того самого ботанічного таксону.

НАСІННЄВА КАРТОПЛЯ – бульби або будь-який інший садивний матеріал, окрім насіння картоплі ботанічного виду Solanum tuberosum L, які на основі регулярної оцінки під час вирощування та сортування визнані в установленому порядку придатними для розмноження.

СОРТОВІ ЯКОСТІ – сукупність показників, що характеризують фіто санітарний стан рослин, чистоту сорту, типовість насіннєвої картоплі.

ПОСІВНІ ЯКОСТІ – посівні якості насіння – сукупність показників якості насіння, що характеризують його придатність до сівби (садіння).

НАСІННИЦЬКІ ПОСІВИ — сукупність рослин, що вирощують на одному полі (ділянці) для одержання насіннєвої картоплі, яка призначена для подальшого репродукування, або для сівби з метою отримання товарної продукції.

ОЗДОРОВЛЕНИЙ ВИХІДНИЙ НАСІННЄВИЙ МАТЕРІАЛ КАРТОПЛІ – картопля ботанічного виду Solanum tuberosum L, отримана біотехнологічним методом (культура верхівкових меристем,термотерапія,хіміотерапія) та призначена для використання в насінництві. Вихідний матеріал картоплі розподіляється на категорії:- отриманий в штучних умовах (рослини in vitro, мікробульби in vitro, розсада від рослин in vitro); — вирощений у відкритому грунті (перша, друга бульбова репродукції від рослин in vitro).Долучити

ПОСІВИ СУПЕР-СУПЕРЕЛІТИ – сукупність рослин, що вирощуються з бульб розсадника розмноження вихідного насіннєвого матеріалу останнього року.

ПОСІВИ СУПЕРЕЛІТИ – сукупність рослин, що вирощуються з бульб супер-супереліти.

ПОСІВИ ЕЛІТИ – сукупність рослин, що вирощуються з бульб супереліти.

КАТЕГОРІЯ НАСІННЄВОЇ КАРТОПЛІ – належність визнаного насіннєвого матеріалу картоплі до певного етапу відтворення сорту та фітосанітарного стану за етапами насінництва – добазова, базова та сертифікована.

ПОКОЛІННЯ НАСІННЄВОЇ КАРТОПЛІ – ступінь відтворення насіннєвої картоплі, який в процесі послідовного розмноження понижується.

КЛАС НАСІННЄВОЇ КАРТОПЛІ – відповідність якості насіннєвої картоплі, що належить до певного польового покоління.

ДОБАЗОВА НАСІННЄВА КАРТОПЛЯ – категорія добазової насіннєвої картоплі включає оздоровлений вихідний матеріал (мікророслини, мікробульби, міні-бульби, базові клони), а також клас першого польового покоління від мікророслин, мікробульб, міні-бульб, базових клонів та клас супер-супереліти, які за сортовими і посівними якостями відповідають вимогам чинних державних стандартів та інших нормативних актів.

БАЗОВА НАСІННЄВА КАРТОПЛЯ – бульби, що отримані від послідовного розмноження добазового насіннєвого матеріалу (супер-супереліти) бульб в елітно-насінницьких та інших господарствах, занесених до Державного реєстру виробників насіння, і які за сортовими і посівними якостями відповідають вимогам чинних державних стандартів та інших нормативних актів.

СЕРТИФІКОВАНА НАСІННЄВА КАРТОПЛЯ. До категорії сертифікованої насіннєвої картоплі віднесені перше та друге покоління після еліти для виробництва насіннєвої картоплі, а також наступні покоління для виробництва товарної картоплі.

ПОЛЬОВЕ ІНСПЕКТУВАННЯ – оцінювання фітосанітарного стану та сортової чистоти (типовості) насінницьких посівів.

КАРАНТИННІ ОБ’ЄКТИ – насіння та плоди бур’янів, шкідники й хвороби, за наявності яких здійснюються карантинні заходи.

АКТ ІНСПЕКТУВАННЯ – документ на насінницькі посіви картоплі встановленої форми, який відображає результати польового інспектування.
Об’єкти насінництва – садивний матеріал сортів, клонів, ліній, гібридів картоплі.

Фітосанітарний контроль – перевірка наявності шкодочинних організмів та вірусних і мікоплазмових збудників, віроїда веретеноподібності бульб у садивному матеріалі.

Категорія садивного матеріалу – належність визнаного садивного матеріалу до певного етапу відтворення добазового садивного матеріалу та фітосанітарного стану.

Садивний матеріал in vitro – отриманий способом виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з маточних рослин.

Культура меристем in vitro – спосіб вегетативного розмноження рослин на основі виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з подальшим відтворенням цілісного рослинного організму на штучному поживному середовищі в асептичних умовах, що відзначаються здатністю адаптації до умов навколишнього середовища.

Сортооновлення – заміна сортового садивного матеріалу в господарствах бульбами цих самих сортів, але вищих категорій у строки, прийняті для конкретних ґрунтово-кліматичних зон.

Сортозаміна – заміна в насадженнях одного реєстрованого сорту іншим по мірі їх реєстрації.

Сортові якості насіннєвої картоплі – сукупність морфологічних ознак, за якими визначається належність рослин до відповідного сорту.

Посівні якості насіннєвої картоплі– сукупність показників якості бульб, що характеризують його придатність до садіння.

Товарні якості насіннєвої картоплі – розмір садивних бульб, регламентований нормативними документами, згідно яких ведеться сортування і визначення господарської придатності садивного матеріалу.

Розсадники добирання клонів – ділянки, де висаджено садивний матеріал картоплі, отриманий біотехнологічними методами та матеріал високих категорій, одержаний із розсадників селекційного розмноження власника сорту в перші роки після занесення сорту до Реєстру сортів рослин України.

Клонове відбирання – добирання бульб від найбільш продуктивних, здорових рослин (кущів) картоплі з наступним оцінюванням їхнього потомства.

Розсадник випробування клонів – ділянки, де випробовують клони картоплі, відібрані у попередньому році для вивчення і оцінювання потомства.

Розсадники розмноження – ланки розмноження визнаного сорту добазового садивного матеріалу:

— супер-супереліти – сукупність рослин, що їх вирощують із добазового садивного матеріалу;
— супереліти – сукупність рослин, що їх вирощують з бульб супер-супереліти;
— еліти – сукупність рослин, що їх вирощують з бульб супереліти;
— сертифікованої насіннєвої картоплі – насадження за послідовного (1-2 роки) пересіву бульб еліти із застосуванням насінницьких заходів, спрямованих на одержання садивного матеріалу, що відповідає вимогам національного стандарту.

Маркування насіннєвої картоплі – етикетка із зазначенням юридичних реквізитів виробника, сорту, категорії, номера партії садивного матеріалу.

Інспектування – оцінювання стану та сортової чистоти (типовості) посадок садивного матеріалу.

Насіннєвий контроль – державний та внутрішньогосподарський контроль сортових і посівних якостей садивного матеріалу.

Ділянковий контроль – визначення сортової чистоти (типовості), а також встановлення сортових якостей насіннєвої картоплі, що проводиться шляхом його садіння на ділянках з наступною оцінкою рослин.

Сертифікація насіннєвої картоплі – комплекс заходів контролю на всіх етапах розмноження садивного матеріалу, спрямованих на визначення їх сортових та посівних якостей.

Реєстр сортів рослин України (Реєстр сортів) – Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу – перелік суб’єктів насінництва та розсадництва, яким надано право виробляти та реалізувати насіння та/або садивний матеріал.

Арбітражне (експертне) визначення сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі – процедура, яка проводиться методом польового інспектування, ділянкового і лабораторного сортового контролю та методом аналізу проб, відібраних від партії насіннєвої картоплі, і встановлює відповідність сортових та посівних якостей садивного матеріалу вимогам нормативних документів у сфері насінництва.

До об’єктів насінництва належать: рослини сортів картоплі (клон, меристемна лінія), садивний матеріал, насінницькі посіви.

До суб’єктів насінництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом і реалізацією садивного матеріалу відповідно до закону.

Суб’єкти насінництва можуть використовувати сорти насіннєвої картоплі рослин відповідно до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».

Насіннєву картоплю вводять в обіг після його сертифікації.

Насіннєва картопля вважається сертифікованою, якщо він відповідає вимогам нормативно-правових актів (ДСТУ 4013-2001, ДСТУ 4014-2001) за сортовою чистотою і посівними якостями та належить до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України.

При визначенні сортових і посівних якостей насіннєвого матеріалу використовуються єдині методи та лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація (ДСТУ 4014-2001). Норми сортових і посівних якостей насіннєвої картоплі встановлені ДСТУ 4013-2001.

Визначення сортових якостей насіннєвого матеріалу картоплі здійснюється шляхом інспектування, ділянкового та лабораторного контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.
Інспектування насіннєвої картоплі, призначеної для реалізації, проводиться щорічно незалежно від обсягів виробництва з метою визначення якості та видачі сертифіката.

Якщо посів за сортовими якостями і чистотою не відповідає вимогам до заявленої категорії, одержаний насіннєвий матеріал може бути переведено в нижчу категорію, вимогам якої він відповідає.

У разі невідповідності посіву вимогам нормативних документів, що регламентують сферу насінництва, він вилучається з числа насіннєвих.
Усі партії насіннєвої картоплі повинні супроводжуватися сертифікатом, що засвідчує сортові та посівні якості.

У разі, якщо заявлений для реалізації насіннєвий матеріал не відповідає вимогам даної категорії, територіальний інспектор Державної інспекції сільського господарства України знижує його до тієї категорії, вимогам якої він відповідає, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифікату.
Використання для посадки насіннєвого матеріалу, який не має відповідного сертифікату, забороняється.

Визначення посівних якостей насіннєвого матеріалу шляхом аналізування проб, відібраних від партій насіннєвої картоплі, здійснюється лабораторіями Державної інспекції сільського господарства України. Проби насіннєвої картоплі відбираються від партій садивного матеріалу територіальним інспектором Державної інспекції сільського господарства України згідно вимог ДСТУ 4014-2001.

На насіннєву картоплю, який за даними лабораторного аналізу відповідає вимогам ДСТУ 4013-2001, видається сертифікат на садивний матеріал.
Сертифікації підлягає насіннєвий матеріал сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні.
Форма та зміст сертифіката на садивний матеріал затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Сертифікація та видача сертифікатів, ділянковий та лабораторний контроль, а також визначення сортових та посівних якостей здійснюються на платній основі Державною інспекцією сільського господарства України і його територіальними органами.

Розмір плати і порядок здійснення сертифікації та видачі сертифікатів, ділянкового та лабораторного контролю, маркування партій насіння, а також визначення сортових та посівних якостей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відомості про видачу сертифікатів на садивний матеріал вносяться до Реєстру сертифікатів на садивний матеріал.
Реєстр сертифікатів на садивний матеріал веде Державна інспекція сільського господарства України.

Порядок ведення Реєстру сертифікатів на насіннєвий матеріал визначається Міністерством аграрної політики та продовольства України. Державна інспекція сільського господарства України з метою сертифікації насіннєвої картоплі може залучати для проведення польових досліджень суб’єктів насінництва у порядку, встановленому Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Насіннєвий матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України, може використовуватися лише у разі, якщо їх розмноження передбачено міжнародним договором для вивезення за межі України. Заявник сорту створює запас садивного матеріалу в період проведення державної науково-технічної експертизи: у разі складних погодно-кліматичних умов, що призвели до недобору садивного матеріалу, Державна інспекція сільського господарства України може дозволити ввезення насіннєвої картоплі сорту, не внесеного до Реєстру сортів рослин України.

Вивезення насіннєвої картоплі за межі митної території України здійснюється за дозволом власника сорту та супроводжується міжнародними сертифікатами.

Вивезення за межі митної території України дослідних зразків садивного матеріалу сортів рослин, не занесених до Реєстру сортів рослин України, здійснюється з метою проведення експертизи на придатність до поширення в іншій країні або обміну генофондом, селекційних і науково-дослідних робіт, експонування.

Насіннєва картопля, що вводиться в обіг, обов’язково маркується і пакується відповідно до порядку, встановленого Міністерством аграрної політики та продовольства України.
На придбаний садивний матеріал гарантії діють протягом строку, визначеного в сертифікаті.

У разі порушення гарантій суб’єкт насінництва несе відповідальність згідно із законом.
Державна підтримка селекції, насінництва та розсадництва здійснюється в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері насінництва, несуть відповідальність згідно із законом.

Суб’єкт насінництва може бути позбавлений права займатися виробництвом, реалізацією та використанням садивного матеріалу в разі систематичного порушення атестаційних вимог або законодавства у сфері насінництва.

Система оцінки якості насіннєвої картоплі в Україні регулюються національними стандартами: ДСТУ 4013-2001 «Сортові та посівні якості картоплі насіннєвої. Технічні умови; ДСТУ 4014-2001 «Картопля насіннєва. Відбір проб і методика визначення посівних якостей» , які з 2001 року – кожні 5 років стандарти повинні піддаватись перегляду.

В Україні адаптовано європейський стандарт ЕЭК ООН S-1 ДСТУ ЄЕК S -1:2011 «Картопля насіннєва Настанови щодо постачання і контролювання якості» , який є чинним з 2011 року, і його внесено до списку Державних стандартів України. Цей стандарт по суті складає нормативну базу для міжнародної торгівлі . Також у 2015 році набув чинності національний стандарт ДСТУ8243:2015 Картопля насіннєва Оздоровлений садивний матеіал Технічні умови, що встановлює вимоги до якості вихідного матеріалу для потреб добазового та базового насінництва.

Принципи ведення насінництва картоплі в Україні відображені в Законі України «Про насіння та садивний матеріал», Законі України «Про охорону прав на сорти рослин»; іншій методично-правовій документації. Сортові якості насіннєвої картоплі оцінюються у відповідності з «Інструкцією з апробації сортових посівів картоплі» та «Методикою ґрунтового контролю картоплі».

Основними показниками, які регулює ДСТУ 4013 при польовому інспектуванні насаджень картоплі є сортова чистота, ступінь зараження насаджень вірусними і бактеріальними хворобами. Допуски на вірусні хвороби розподіляються на легкі та тяжкі, з бактеріальних хвороб основна увага спрямована на чорну ніжку та кільцеву гниль.

* П/Л – норми для зон Полісся та Лісостепу;* С- норми для зони Степу

До легких вірусних хвороб згідно ДСТУ 4013 відносять звичайну мозаїку, крапчастість та інші хвороби, які викликають хлороз, плямистість листків зі слабкою деформацією і спричинюють зниження продуктивності картоплі на 15-20%.

До тяжких відносять закручування, скручування листя, зморшкувату та смугасту мозаїки — сюди відносять також віроїд веретеноподібності, мікоплазми. Збудники цих хвороб викликають тяжкі фізіолого — морфологічні зміни у рослин і знижують продуктивність картоплі на 50-80 %.
Аналіз сучасного стану контролю якості насіннєвої картоплі в Україні показує, що її основним недоліком порівняно з системою сертифікації європейських країн є відсутність етапу визначення (латентної) вірусної та бактеріальної інфекцій. Це призводить до того, що на рослинах уражених вірусами у поточному році, прояв симптомів зараження можна буде візуально спостерігати лише у наступному році, тоді як насіннєвий матеріал вже буде доставлений покупцю та висаджений на його полях. Відсутність ефективного лабораторного контролю при здійсненні оцінювання якісних показників насіннєвої картоплі не відображує істинної якості партій насіння, призначених для реалізації. Етап контролю якості насіння на приховану вірусну і бактеріальну інфекції є обов’язковою складовою системи насінництва та сертифікації насіннєвої картоплі країн з розвинутим картоплярством.

Для забезпечення переходу державної схеми сертифікації в Україні до уніфікованих з міжнародними та національними схемами сертифікації насіннєвого матеріалу необхідним є запровадити обов’язковий

— Контроль з боку органів сертифікації насіння за виконанням комплексу захисних міроприємств і обов’язкових агрозаходів щодо максимального обмеження вірусного зараження під час вегетації рослин в полі

— під контролем Державних фітосанітарної служби та інспекції сільського господарства України здійснювати контроль за динамікою поширення комах-переносників вірусів та сигналізації насінницьких господарств про настання масового льоту попелиць з метою встановлення найоптимальніших строків видалення картоплиння в насадженнях насіннєвої картоплі різних категорій.

— обов’язкове запровадження післязбирального контролю для категорії добазового насіння із застосуванням методів імуноферментного аналізу та полімеразно-ланцюгової реакції.

Інститут картоплярства НААН має достатню матеріально-технічну та методичну базу для проведення тестувань насіннєвої картопліна наявність вірусної інфекції із застосуванням імуноферментного аналізу. Діагностика вірусних інфекцій методом імуноферментного аналізу (ІФА) проводиться в атестованій в ДП Украгростандартсертифікації лабораторії. Проведення імуноферментного аналізу проводиться на листових пробах та методом індексації у післязбиральний період, цей процес представлено нафільмованих слайдах: виділення індексів на спец машині, обробка гібереліновою кислотою, висадка індексів , через 3 тиждні отримані рослини піддаються аналізу, загальний вигляд лабораторії, гомогенізація соку , кожна пробірка відповідає 1 рослині , розведення буфером, нанесення соку на полістирольний планшет,після інкубації отримуємо продукт ферментативної реакції, кольорове забарвлення свідчить про наявність віруса, інтенсивність забарвлення прямо пропорційне вмісту вірусної інфекції, визначення концентрації віруса на фотометрі.

Найбільш доцільним у виробництві добазового садивного матеріалу є використання насіннєвого матеріалу, отриманого в культурі меристем in vitro. Використання такого матеріалу дозволяє отримати високопродуктивний садивний матеріал, а також значно прискорити процес отримання значних його обсягів та розмноження нових сортів і сортів, що користуються підвищеним попитом у виробництві.

В основі отримання садивного матеріалу in vitro є виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів, з подальшим відтворенням цілісного організму (рослини) на штучному живильному середовищі в асептичних умовах.

За такого способу багаторазової регенерації рослин in vitro в пробірках, шляхом їх живцювання і наступного культивування отриманих рослин в розсадній культурі та садіння розсади в полі для отримання бульб, можливим є перехід в насінництві на скорочені схеми відтворення еліти. Саме така еліта є суттєвим чинником отримання високопродуктивного сертифікованого садивного матеріалу.

В загальному вигляді схема насінництва за етапами виробництва садивного матеріалу картоплі зазначена на рис. 2.

Садивний матеріал від маточних рослин, отриманих в культурі меристем in vitro, залежно від способу культивування розподіляють на вирощений:

— в умовах in vitro (рослини і мікробульби);
— в лабораторних умовах (розсада та мінібульби від рослин in vitro);
— у культиваційних спорудах та відкритому ґрунті з розсади, мікробульб, мінібульб;
— у розсаднику випробування клонів та супер-супереліти.

Культивування меристем для отримання рослин-регенерантів проводять відповідно до загальноприйнятої технології в науково-дослідних установах (Інститут картоплярства НААН, Інститут зрошувального землеробства НААН, тощо). Отримані рослини in vitro оцінюють на сортову типовість, продуктивність, на відсутність віроїду веретеноподібності бульб, вірусної, мікоплазмової та бактеріальної інфекцій. Кращі рослини in vitro використовують для формування банку сортозразків рослин, отриманих в культурі меристем in vitro. В Інституті картоплярства НААН він містить понад 200 сортозразків. На основі таких сортозразків здійснюється формування добазового садивного матеріалу, використовуючи базові рослини із банку таких сортозразків.

Перший етап – розмноження базових мікророслин в культурі in vitro, шляхом їх живцювання та послідуючого культивування живців на штучному живильному середовищі для отримання необхідної кількості рослин-регенерантів. Проводять не більше 4-х циклів живцювання базових мікророслин in vitro.

Другий етап – культивування базових мікророслин in vitro враховуючи матеріально-технічне забезпечення для отримання першого бульбового покоління.

Клональне мікророзмноження. Рослини in vitro або розсаду від рослин in vitro, розмножені до необхідних обсягів, висаджують у закритий ґрунт або використовують для культивування мікробульб, мінібульб.

Розсадник випробування клонів. У розсаднику випробування клонів висаджують здорові клони, відібрані за результатами візуальної оцінки рослин та бульб. Добирають клони на посівах садивними бульбами, отриманими з селекційних установ – оригінаторів сорту або на посівах високих категорій. Обов’язково на таких посівах проводять фітопрочистки в міру проявлення на рослинах хвороб картоплі та видаляють нетипові для сорту рослини.

Добір клонів проводять після попереднього знищення картоплиння на початку його відмирання. Викопані з куща бульби оцінюють щодо їхньої кількості та рівномірності за розміром бульб. Урожай з таких кущів добирають в окремі пакети для наступного випробування.

Спостереження за висадженими клонами та перше бракування починають по досягненні рослинами висоти 15-20 см, друге – на початку цвітіння. Перед початком відмирання картоплиння проводять кінцеву оцінку та бракування клонів, після чого збирають урожай.

При вибракуванні видаляють усі клони, у яких хоча б на одній рослині виявлено ознаки хвороб, а також клони, у яких спостерігається пригнічений ріст рослин.
Усі записи оцінки клонів та їх бракування ведуть у спеціальному журналі.

Розсадник супер-супереліти. У розсаднику супер-супереліти висаджують садивний матеріал від базових рослин, отриманих в культурі меристем in vitro, вирощений за різних способів його культивування (рослини in vitro, розсада, мікро- та мінібульби від рослин in vitro, бульби з розсадника випробування клонів).

Густота садіння 55-60 тис. бульб/га. Після садіння складають акт на закладання розсадника, зазначивши спосіб одержання добазового садивного матеріалу.

Посіви супер-супереліти прочищають не менше 3 разів, починаючи тоді, коли рослини досягнуть висоти 15-20 см. На кожну прочистку складають акт.
В разі використання садивного матеріалу, отриманого в культурі меристем in vіtro, контрольний аналіз на приховану вірусну інфекцію проводять у фазу бутонізації-цвітіння рослин або в зимово-весняний період за індексації бульб, використовуючи метод ІФА. Для цього по кожному сорту добирають 200 рослин (бульб).

Збирання проводять з попереднім знищенням картоплиння. Строки раннього видалення картоплиння встановлюють залежно від зони вирощування, властивостей сорту, як правило, за наявності 70-80% кондиційних за розміром бульб в урожаї.

Відтворення базової насіннєвої картоплі (супереліта та еліта)За використання добазового садивного матеріалу, отриманого в культурі меристем in vitro, відтворення супереліти та еліти проводять за три- або чотирирічним циклом.

Трирічний цикл (схема) відтворення еліти1-й рік – одержання добазового садивного матеріалу (мікробульби in vitro, мінібульби від рослин in vitro, отримані в контрольованих лабораторних умовах) та закладання ним того ж року розсадника супер-супереліти;
2-й рік – розсадник супереліти;
3-й рік – розсадник еліти.

Чотирирічний цикл (схема) відтворення еліти1-й рік – виробництво садивних бульб за вирощування розсади, мікро- та мінібульб від рослин in vitro в культиваційних спорудах та польових умовах;
2-й рік – розсадник супер-супереліти;
3-й рік – розсадник супереліти;
4-й рік – розсадник еліти.

За запровадження таких інтенсивних схем відтворення еліти обов’язковим є використання добазового садивного матеріалу, отриманого в культурі меристем in vitro (перше, друге покоління від рослин in vitro)

Відтворення еліти за чотирирічним циклом впродовж двох років 1-й рік – одержання мікробульб в культурі in vitro;
— розсадник супер-супереліти (весняне та літнє садіння мікробульбами в теплиці та літнє садіння свіжозібраними бульбами від весняного садіння або минулорічними бульбами від осіннього садіння мікробульб в теплиці).

2-й рік – розсадник супереліти (весняне садіння бульбами з розсадника супер-супереліти);
— розсадник еліти (літнє садіння свіжозібраними бульбами з розсадника супереліти).

При такому способі отримання еліти польове репродукування скорочується з 3-х до 1,5-2 років, залежно від способу одержання садивних бульб. При цьому найбільшу енергію проростання в розсаднику супер-супереліти мають мінібульби з весняного вирощування мікробульб в теплиці поточного року і, як наслідок, отриманий садивний матеріал відзначається більшою продуктивністю, у нього зростає коефіцієнт розмноження.
Обсяги виробництва та використання добазового садивного матеріалу, отриманого в культурі меристем in vitro, здійснюється щодо сортового складу на договірних засадах з виробниками еліти.

В розсадниках супереліти та еліти обов’язковим є виконання комплексу спеціальних агрозаходів, що обмежують поширення хвороб і шкідників в польових умовах та забезпечують отримання оптимального рівня урожайності, кількісного виходу (не менше 70%) стандартної фракції бульб і якості садивного матеріалу відповідно до нормативних вимог ДСТУ 4013-2001.
Обов’язковим є проведення 2-3-х сорто-фітопрочисток. На кожну прочистку складається акт.

Посіви суперелітної та елітної картоплі підлягають апробації з метою встановлення їх якісних показників.
Садивні бульби з розсадника супереліти підлягають також ділянковому контролю (ґрунтконтролю).

За відтворення супереліти на основі добазового садивного матеріалу, отриманого в культурі меристем in vitro, у фазу бутонізації-цвітіння по кожному сорту за листовими пробами тестують 200 рослин на приховану ураженість фітопатогенними вірусами методом ІФА. На посівах еліти (за необхідності) для післязбирального тестування на приховану ураженість вірусами відбирають по 200 бульб кожного сорту.

Для отримання сертифікованого насіннєвого матеріалу репродукування еліти, завезеної з науково-дослідних установ та елітгоспів, найбільш доцільно за такими схемами:

1) Зона з відносно низьким ступенем інфекційного навантаження (Полісся, північні райони Лісостепу).
Насінницькі господарства щорічно завозять 28-30 т еліти на 100 га посівів і дотримуються такої схеми її розмноження:

1-й рік – ділянка розмноження 7,5 га, отримують перше покоління
від еліти;
2-й рік – ділянка випробування 22,5 га, отримують друге покоління
від еліти;
3-й рік – ділянка випробування 70 га, отримують третє покоління від еліти.

2) Зона з помірним інфекційним навантаженням (південна частина Лісостепу).
Насінницькі господарства щорічно завозять 80-85 т еліти на 100 га посівів і дотримуються такої схеми її розмноження:

1-й рік – ділянка розмноження 22,5 га, отримують перше покоління
від еліти;
2-й рік – насіннєва ділянка 77,5 га, отримують друге покоління від еліти.
Виробництво сертифікованого садивного матеріалу картоплі в Степовій зоні та Криму, здійснюється за двоврожайної культури в умовах зрошення.
Найбільш доцільним є концентрація виробництва сертифікованого садивного матеріалу в спеціалізованих насінницьких зонах за великотоварного його виробництва.

З метою підвищення ефективності картоплярства в господарствах всіх категорій сортооновлення потрібно проводити за наступною схемою:

1) Зона з відносно низьким ступенем інфекційного навантаження (Полісся, північні райони Лісостепу, передгірські та гірські райони Карпат):
— сільськогосподарські підприємства різних форм власності використовують сертифікований матеріал другого-третього покоління від еліти;
— особисті господарства населення для власних потреб використовують садивний матеріал третього покоління від еліти.

2) Зона з помірним інфекційним навантаженням (східна та південна частини Лісостепу):
— сільськогосподарські підприємства різних форм власності використовують сертифікований садивний матеріал першого-другого покоління від еліти;
— особисті господарства населення для власних потреб використовують садивний матеріал третього покоління від еліти.

3) Зона з високим ступенем інфекційного навантаження (степові райони, територія Автономної Республіки Крим):
— сільськогосподарські підприємства різних форм власності використовують сертифікований садивний матеріал першого-другого поколінь еліти;
— особисті господарства населення для власних потреб використовують садивний матеріал другого або третього покоління від еліти, використовують садивний матеріал, вирощений за двоврожайної культури на зрошенні або завозять його з Полісся, північної частини Лісостепу.

Схема розмноження еліти за однорічним циклом при отриманні другого покоління від еліти для проведення сортозаміни та сортооновлення наступна:
весняне садіння еліти і одержання в кінці червня садивних бульб першого покоління від еліти;
одержані свіжозібрані бульби після обробки стимуляторами росту висаджують в літню посадку для отримання бульб другого покоління від еліти.

Схема розміщення еліти за дворічним циклом при отриманні третього-четвертого покоління від еліти для потреб виробництва ранньої продукції та споживання в осінньо-зимовий період наступна:

перший рік – весняне садіння еліти і одержання в кінці червня садивних бульб першого покоління від еліти, які після обробки стимуляторами росту висаджують в літню посадку для отримання в жовтні бульб другого покоління еліти;

другий рік − за таким же способом одержують у весняному садінні третє, в літньому – четверте покоління від еліти.

Розміщуються розсадники базового насінництва в насінницькій сівозміні за найбільш сприятливих фітосанітарних умов щодо запобігання ураженості фітопатогенами. Умови вирощування здорового садивного матеріалу повинні забезпечувати максимальне обмеження фону інфекційного навантаження і мінімальні можливості вторинного ураження за рахунок територіальної ізоляції від можливих джерел інфекції (сади, насадження овочевих культур, несертифіковані посіви картоплі, насамперед, на приватних ділянках населення тощо). З цією метою необхідним є забезпечення населення, на прилеглих територіях, сертифікованим садивним матеріалом. Важливим чинником також є заборона посадки несертифікованим насінням.
На всіх етапах вирощування насіннєвої картоплі у порядку сортозаміни та сортооновлення проводять 2-3 фітопатологічні прочистки, на які складають відповідний акт.

Усі насінницькі посіви обов’язково підлягають польовому інспектуванню з оформленням акту інспектування сортових посівів. Здійснюють також бульбовий аналіз насіннєвої картоплі.

Розмноження сортової насіннєвої картоплі, одержаного з елітгоспів, здійснюється з дотриманням технології, оптимальної для даної ґрунтово-кліматичної зони.
У сучасних умовах вітчизняного картоплярства, зосередженого на дрібних ділянках, практично неможливий ефективний захист насаджень від інтенсивного інфікування збудниками різних хвороб та шкідників, що в підсумку призводить до різкого зниження продуктивності культури. Отже за такої ситуації основна передумова ефективного картоплярства – використання нових сортів.

Відставання в сортозаміні не тільки стримує на сучасному етапі повне використання селекційних досягнень, але ще суттєвіше проявить себе у майбутніх урожаях. З одного боку, різко зросли можливості щодо конструювання нових форм живого шляхом, наприклад, клітинної та генної інженерії. Тобто сортозаміна буде відбуватись інтенсивніше з більшим ефектом.