ВІДДІЛ НАУКОВОГО АНАЛІТИКО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Лабораторії агротехніки, добрив та зберігання входили до відділу технології. Завідувачами лабораторії добрив були: доктор с.-г. наук М.Ю. Власенко, кандидати с.-г. наук Каліцький П.Ф.,  Руденко Г.С., Шарапа М.Г. Першим завідуючим лабораторії агротехніки був кандидат с.-г. наук Тищенко Г.М., якого в подальшому змінив доктор с.-г. наук Куценко В.С.

Завідувачами лабораторії зберігання були: кандидати с.-г наук Федорець Б.П., Маленко І.М., Царенко М.І., Войцешина Н.І.

У 1999 році були об’єднані лабораторії агротехніки та добрив. Новостворену лабораторію агротехніки до 2007 року очолював кандидат с.-г наук, старший науковий співробітник Каліцький П.Ф. З 2007 по 2012 рік завідувачем лабораторії був Шарапа М.Г., кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник. За даний період в лабораторії виконували кандидатські роботи 8 аспірантів, з яких 5 чоловік успішно захистили дисертації та отримали науковий ступінь кандидата с.-г наук.

У 2012 році було ліквідовано відділ технології і створено нову лабораторію – виробництва, зберігання і переробки, яку очолила кандидат с.-г. наук Купріянова Т.М.

Лабораторія агротехніки займалася вдосконаленням агротехнічних прийомів вирощування картоплі. Нею були розроблені високоефективні способи обробки грунту, садіння і догляду за картоплею в період вегетації, прийоми передпосадкової підготовки бульб, визначення оптимальної густоти насаджень, а також питання сортової агротехніки. Агротехнічні дослідження проводились з метою визначення основних параметрів для технологічних операцій і агротехнічного обґрунтування зональних індустріальних технологій виробництва картоплі.

В лабораторії була розроблена удосконалена система основного обробітку грунту під картоплю з урахуванням строків внесення органічних добрив та ефективної боротьби з бур’янами; визначені строки, способи, глибина та густота посадки продовольчої та насіннєвої картоплі; розроблені рекомендації по пророщуванню, прогріванню та проведенню передпосадкової обробки насіннєвих бульб.

Лабораторією добрив були розроблені оптимальні дози і строки застосування органічних і мінеральних добрив під картоплю з урахуванням біологічних особливостей сортів і родючості ґрунтових відмін; удосконалені прийоми внесення мінеральних добрив при нарізанні гребенів; розроблені рекомендації по удосконаленню системи удобрення під картоплю в умовах інтенсивного землеробства; вивчались питання підвищення коефіцієнта використання поживних речовин добрив та їх окупності.

Лабораторією зберігання були розроблені методи визначення оптимального температурного режиму зберігання різних сортів картоплі. Даний метод дозволяє значно прискорити визначення показників оптимального режиму зберігання картоплі. Рекомендовані інститутом оптимальні температурні режими зберігання картоплі у сортовому розрізі дозволяють забезпечити добру лежкість бульб у період зберігання і високу насіннєву якість бульб. Удосконалені технології зберігання картоплі в типових сховищах і підготовка насіннєвого матеріалу до садіння.

вчений агрохімік, доктор с.-г. наук 1983р, професор, заслужений працівник освіти України (1988 р.), лауреат премії УААН «За видатні досягнення у розвитку аграрної науки» за цикл робіт (фізіолого-біотехнологічні основи селекції та підвищення продуктивності картоплі, 1999 р.). З 1969-1986 рр. завідувач лабораторії удобрення картоплі УНДІКХ. Розробив і впровадив у виробництво систему мінерального живлення основних районованих сортів картоплі, що вирощуються на продовольчі та насіннєві цілі; основи прогнозування стійкості картоплі до вірусних хвороб та збереження її продуктивності у репродукціях за біохімічним складом бульб; запропонував систему удобрення для сортових технологій вирощування картоплі у різних грунтово-кліматичних умовах; опублікував більше 100 наукових праць, автор та співавтор ряду монографій, довідників та підручників.

знаний фахівець у галузі картоплярства, кандидат с.-г. наук, 1975 р. З 1970 р. працював на посаді старшого наукового співробітника лабораторії агрохімії; з 1986 – завідувачем лабораторії удобрення; з 1995 по 2009 рр. – завідувач відділу технології Інституту картоплярства УААН. Основними напрямами його наукової роботи були розробка та впровадження прийомів підвищення ефективності удобрення при вирощуванні картоплі за інтенсивної технології на різних типах грунтів та системи удобрення картоплі залежно від сортових особливостей. Під його науковим керівництвом було підготовлено 5 аспірантів, троє із який успішно захистили кандидатські дисертації. Автор та співавтор близько 130 друкованих робіт, 19 рацпропозицій та 5 патентів на винаходи. За багаторічну працю нагороджений почесною відзнакою Української академії аграрних наук 2006 р.

відомий вчений-агроном у галузі рослинництва, доктор с.-г. наук. З 1973 року старший науковий співробітник, завідувач лабораторії агротехніки, керівник відділу технології, заступник директора інституту з наукової роботи ( 1983-1995 рр.; 2000-2006 рр.). Обґрунтував зональні інтенсивні технології вирощування картоплі в Україні; встановив оптимальні технологічні параметри; розробив сортову агротехніку, гребеневий спосіб садіння, формування густоти насаджень картоплі за стеблостоєм, систему боротьби з бур’янами, спосіб боротьби з ґрунтовими шкідниками картоплі, ресурсозберігаючі технології вирощування картоплі в картоплесіючих зонах України. Підготував 5 аспірантів, троє з яких успішно захистили кандидатські дисертації. В результаті наукової діяльності надруковано 165 наукових праць у тому числі 12 книг. Має ряд патентів на винаходи.

вчений агроном, кандидат с.-г. наук. Із 1945 року працював у Немішаєві на Київській дослідній станції ВНДІСП науковим співробітником, керівником відділу агротехніки, а з її реорганізацією у 1968 році в УНДІКХ – завідувачем відділу агротехніки Інституту старшим науковим співробітником. Основні напрямки наукової діяльності – агротехніки вирощування картоплі. Він автор оригінальних робіт з установлення форм калійних добрив під картоплю, вивчення насіннєвих якостей картоплі, агротехнічних прийомів, що забезпечують рекордні врожаї бульб з високим вмістом крохмалю. В доробку вченого близько 130 наукових публікацій. Він успішно здійснював наукове керівництво п’ятьох здобувачів, які без відриву від виробництва працювали над кандидатськими дисертаціями.

доктор с.-г. наук, професор, дійсний член (академік) академії технологічних наук України. Вивчив лежкоздатність найбільш поширених в Україні сортів картоплі, їх фізіологічні, фізичні і технологічні особливості за різних режимів зберігання; можливість використання для виготовлення картоплепродуктів, розроблена методика і визначена конкурентоспроможність вітчизняних сортів; метод зберігання картоплі із застосуванням модульних контейнерів в умовах активного вентилювання. Автор 415 наукових і методичних праць у тому числі 28 підручників, навчальних посібників, 2 монографій, 3 авторських свідоцтв, 2 патентів. Є членом двох докторських спец рад, редакційних рад ряду журналів і збірників. Підготував 8 кандидатів та одного доктора с.-г. наук.