Історія

1932

 

Дослідне поле Харчопрому СРСР

6546546

В 1932 році в Немішаєві створюється долідне поле по вирощуванню картоплі як сировини для спиртової промисловості, яке у 1933 р. разом з дослідними полями спиртозаводів Головспирту було оформлене в Селекційно-насінницьку сітку Головспирту…

1933

 

Дослідне поле селекційно-насінницької сітки Головспирту

h02

В 1932 році в Немішаєві створюється долідне поле по вирощуванню картоплі як сировини для спиртової промисловості, яке у 1933 р. разом з дослідними полями спиртозаводів Головспирту було оформлене в Селекційно-насінницьку сітку Головспирту…

1935

 

Київська дослідна станція ВНДІ

h03

У 1935 р. на базі селекційно-насінницької сітки Головспирту створена Київська селекційно-дослідна станція Всесоюзного науково-дослідного інституту спиртової промисловості, перейменована у 1944 р. на Київську сільськогосподарську дослідну станцію Всесоюзного науково-дослідного інституту спиртової промисловості. Це була наукова сільськогосподарська установа по картоплярству з проведенням досліджень з селекції, агротехніки, агрохімії, фітопатології, насінництва…

1956

 

Немішаївська селекційно-дослідна станція з картоплі Інституту землеробства

h04

З 1956 р. станція перейменовується в Немішаєвську селекційно-дослідну станцію і переходить у підпорядкування Українського науково-дослідного інституту землеробства…

1968

 

Український науково-дослідний інститут картопляного господарства

h05

Враховуючи проблеми розвитку галузі картоплярства, її значення для народного господарства країни, Рада Міністрів УРСР прийняла 9 серпня 1968 року Постанову за № 406 про створення на базі станції Українського науково-дослідного інституту картопляного господарства (УНДІКГ) з підпорядкуванням Південному відділенню Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна. До складу УНДІКГ ввійшли: Київська овочево-картопляна дослідна станція, Поліська сільськогосподарська дослідна станція ім. О.М. Засухіна й Чернігівська дослідна станція по картоплі. Інститут стає центром з селекції картоплі…

1992

 

Інститут картоплярства УААН

h06

З 1990 року інститут переходить у підпорядкування новоствореної Української академії аграрних наук (УААН), яка здійснює фінансування та наукове керівництво інститутом і згідно наказу УААН №100 від 14.04.1992 року Український науково-дослідний інститут картопляного господарства було перейменовано в Інститут картоплярства УААН, у підпорядкуванні якому перебували: дослідне господарство „Немішаєве”, Чернігівська дослідна станція, Поліська дослідна станція ім. О.М. Засухіна, дослідне господарство ім. Тарасюка…

2010

 

Інститут картоплярства НААН України

h07

З наданням академії аграрних наук національного статусу, відбувається зміна назви інституту в Інститут картоплярства НААН України…

Інститут картоплярства НААН України. — головна наукова установа з проблем
картоплярства України, яка координує дослідження науково-дослідних та
вищих навчальних закладів держави з цього питання.

Історія розвитку науково-дослідної роботи з картоплею в Україні започаткована організацією Київської обласної дослідної станції рішенням Ветеринарно-агрономічної комісії Київських губернських зборів від 14.12.1911 р., де була зосереджена  робота з селекції та насінництва, і проводили її завідуючий кафедрою Київського політехнічного інституту професор М.К. Малюшицький та селекціонер Р. Д. Шехаєв.

В 1932 році в Немішаєві створюється долідне поле по вирощуванню картоплі як сировини для спиртової промисловості, яке у 1933 р. разом з дослідними полями спиртозаводів Головспирту було оформлене в Селекційно-насінницьку сітку Головспирту.

У 1935 р. на базі селекційно-насінницької сітки Головспирту створена Київська селекційно-дослідна станція Всесоюзного науково-дослідного інституту спиртової промисловості, перейменована у 1944 р. на Київську сільськогосподарську дослідну станцію Всесоюзного науково-дослідного інституту спиртової промисловості. Це була наукова сільськогосподарська установа по картоплярству з проведенням досліджень з селекції, агротехніки, агрохімії, фітопатології, насінництва.

Протягом 1935–1941 pp. були  створені сорти картоплі Стахановська, Червоноспиртова, Рясна, клон сорту Вольтман 1177.

З 1956 р. станція перейменовується в Немішаєвську селекційно-дослідну станцію і переходить у підпорядкування Українського науково-дослідного інституту землеробства.

Враховуючи проблеми розвитку галузі картоплярства, її значення для народного господарства країни, Рада Міністрів УРСР прийняла 9 серпня 1968 року Постанову за № 406 про створення на базі станції Українського науково-дослідного інституту картопляного господарства (УНДІКГ) з підпорядкуванням Південному відділенню Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна. До складу УНДІКГ ввійшли: Київська овочево-картопляна дослідна станція, Поліська сільськогосподарська дослідна станція ім. О.М. Засухіна й Чернігівська дослідна станція по картоплі. Інститут стає центром з селекції картоплі.

В цей період була розроблена і впроваджена у виробництво прогресивна система насінництва, в основу якої покладено створення спеціалізованих зон вирощування елітного насіння картоплі в так званих «закритих районах». В Україні було організовано близько 20 закритих районів і зон – це кращі за природно-кліматичними умовами райони вирощування картоплі. Їх завданням стало забезпечення виробництва близько 40 тис. т елітної та 250 тис. т сортової насінної картоплі для всієї України. Ця робота проводилась під керівництвом доктора сільськогосподарських наук професора О. Онищенка.

Від 1973 року селекцію картоплі в інституті очолює заслужений працівник сільського господарства України, доктор сільськогосподарських наук, керівник селекцентру Андрій Антонович Осипчук.  Під його керівництвом та за безпосередньої участі створено понад 60 сортів картоплі, з яких більше 40 заносились до Реєстру сортів рослин України, Республіки Білорусь, Російської Федерації, Литви, Латвії. Серед них такі відомі сорти: Бородянська рожева, Повінь, Серпанок, Обрій, Світанок київський, Фантазія, Лілея, Слов’янка, Явір , Водограй, Дніпрянка, Забава, Червона рута, Левада, Скарбниця, Оберіг, Поліське джерело та ін.

З 1990 року інститут переходить у підпорядкування новоствореної Української академії аграрних наук (УААН), яка здійснює фінансування та наукове керівництво інститутом і згідно наказу УААН №100 від 14.04.1992 року Український науково-дослідний інститут картопляного господарства було перейменовано в Інститут картоплярства УААН, у підпорядкуванні якому перебували: дослідне господарство „Немішаєве”,  Чернігівська дослідна станція, Поліська дослідна станція ім. О.М. Засухіна,  дослідне господарство ім. Тарасюка.

За період 2004-2006 рр. в підпорядкування інституту передані ДП ДГ „Артеміда”, „Пархомівське”, „Корделівське”.

Від 2010 року, з наданням академії аграрних наук національного статусу, відбувається зміна назви інституту в Інститут картоплярства НААН. Зона діяльності інституту – територія України.

Нині Інституту картоплярства НААНУ підпорядковані: ДП ДГ „Пархомівське”, Поліська дослідна станція ім. О.М. Засухіна, а також Калинівський та Пархомівський опорні пункти.

Основні напрями наукових розробок – селекція, насінництво, агротехніка картоплі; вдосконалення технології вирощування і зберігання насінної та продовольчої продукції; боротьба з шкідниками та хворобами; переробка та економіка виробництва. З 90-х років, з розвитком промисловості щодо переробки картоплі на картоплепродукти, в інституті ведеться селекція сортів, придатних для вказаного виду господарського використання.

Нині очолює колектив Інституту картоплярства НААН України доктор с.-г. наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України, Бондарчук Анатолій Андрійович.

Інститут картоплярства є головною науково-дослідною установою з проблем картоплярства України, яка координує науково-дослідну роботу щодо культури картоплі науково-дослідних та вищих навчальних закладів держави.

З часу створення інституту відбувається тісний обмін науковими досягненнями, зокрема вихідним матеріалом, з рядом зарубіжних країн: Польщею, Югославією, Угорщиною, Румунією, Чехією, Словенією та іншими. У зв’язку з високим рівнем досліджень інституту, появою ефективних технологічних розробок значно розширився обмін науковою інформацією з Нідерландами, Англією, США, Мексикою, Німеччиною, Ізраїлем, Китаєм, Індією та іншими країнами.